###Футбольні варяги на просторах України. Частина 1 ###

Відносно недавно з&lsquo-явилась інформація, що Чемпіонат України – 12-й в світі по кількості іноземних гравців. Згідно статистики, 38,6% футболістів команд вищого дивізіону – легіонери. Показник не критичний, та все ж вартий уваги. Вітчизняне футбольне суспільство давно розділилось на дві частини: одні вважають, що засилля іноземців в українському футболі - це зло і від цього страждає національна збірна- інші стверджують – що саме футбольні "варяги" здатні вивести клуби на новий, більш якісний рівень в Європі. Істина, як завжди, десь посередині. Але якщо для початку відкинути всі "за" і "проти" і просто пробігтись поглядом по списку виконавців всіх 16-ти клубів УПЛ, то виходить наступна картина...-

Примітка*: в дужках біля країни зазначена кількість матчів, які гравець провів у футболці своєї національної збірної- центральних півзахисників не розділяємо на опорних та атакуючих- вартість гравців взята з сайту transfermarkt.de

"Металург" (Запоріжжя). Легіонерів у команді – 6

Матеус Лопеш – центральний захисник (Бразилія), 400 тисяч евро

Мілан Іліч – центральний захисник (Сербія), 300 тисяч

Мілан Йокіч – лівий півзахисник (Сербія), 200 тисяч

Моххамед Бен Отман – центральний півзахисник (Туніс), 400 тисяч

Жуніор – півзахисник/форвард (Бразилія), 300 тисяч

Бесарт Ібраімі – форвард (Македонія – 7), 500 тисяч

Запорізький "Металург" славиться як кузня українських футбольних талантів. Станіслав Богуш, Тарас Степаненко, Володимир Аржанов, Віталій Вернидуб, Максим Коваль, Володимир Польовий, Олексій Годін – далеко неповний список гравців, які починали свій футбольний шлях на берегах Дніпра. Втім, в Запоріжжі ніколи не були проти закордонного досвіду. Скажімо, в пам&lsquo-ятному матчі проти "Лідсу" в стартовому складі значилось шість іноземців. Місцеві фанати напевне не були проти того, що за їхню команду в різні часи виступали Дато Квірквелія, Іраклій Модебадзе, Дарко Тасевскі - балканський Недвед за версію Вячеслава Грозного, білоруси Кашевський, Коритько, Тігорєв та багато інших.

Останнім часом багато хто заявляє, що керівникам клубу варто зробити ставку виключно на власних вихованців. Свіжим підтвердженням того, що в Запоріжжі вміють розкривати таланти, стали зимові трансфери Едуарда Соболя, Андрія Цурікова, Сергія Сидорчука, які перейшли до складу флагманів українського футболу. Однак повністю відмовитись від легіонерів на батьківщині козацтва поки не можуть. Серед 6-ти футболістів з неукраїнським паспортом, які на даний момент числяться в клубі, трьох можна назвати гравцями "основи". Більше того, бразилець Жуніор являється ключовим гравцем атаки запорізької команди і служить "Металургу" вірою і правдою вже більше двох сезонів.

Конструктор запорізьких атак / фото - Анна Барко

Ще один представник далекої Бразилії – захисник Матеус, провів за команду трохи менше 60-ти матчів і зараз являється невід'-ємною бойовою одиницею у арсеналі Сергія Зайева. Намагається такою стати і Бесарт Ібраімі. Македонський нападник, який, до речі провів сім поєдинків за збірну своєї країни, виявився непотрібним у "Севастополі" і цієї зими перейшов до Запоріжжя. Іліч тільки прийшов до команди і в чемпіонаті України ще не дебютував, Йокіча та бен Отамана увагою тренерський штаб "Металлурга" не балує.

В цілому ж, проблема "ліміту на легіонерів" в Запоріжжі зовсім не актуальна- але актуальні інші проблеми. На сьогоднішній день футбольна доля "Металурга" - бути трампліном для молодих, талановитих виконавців з українським паспортом і балансувати між Прем'єр та Першою Лігою.

"Говерла " (Ужгород). Легіонерів у команді – 7

Боян Малішіч – правий захисник (Сербія), 500 тисяч

Артур Едігарян – центральний півзахисник (Вірменія), 500 тисяч

Сотіріос Балафас – центральний півзахисник (Греція), 700 тисяч

Джорді Лопез - центральний півзахисник (Іспанія), 500 тисяч

Давід Одонкор – правий півзахисник (Німеччина – 16), 700 тисяч

Мірко Райчевіч – центральний півзахисник (Чорногорія), 600 тисяч

Дамієн Ле Таллек – форвард (Франція), 300 тисяч

В цьому сезоні ужгородська команда багатьох якщо не вразила, то здивувала трансферною політикою – це точно. Ну хто б міг подумати, що в складі новачка УПЛ буде грати, наприклад, Давід Одонкор – екс-футболіст дортмундської "Боруссії", "Бетісу", "Алеманії"- призер Чемпіонату Світу-2006 у складі збірної Німеччини і віце-чепіон Європи 2008-го року. Багатьом шанувальникам футболу мініатюрний півзахисник запам'ятався в першу чергу вибуховою швидкістю, потужним ударом та філігранною технікою.

Одонкору кар'єру зламали багаточисленні травми – і це факт. Цієї проблеми німець не зміг уникнути і в Ужгороді- саме через ушкодження Давід пропустив старт весняної частини чемпіонату. Але те, що команді із Закарпаття вдалось переманити до свого складу легіонера такого калібру – заслуговує поваги. Одонкор вже далеко не той, що в молодості, але й у своєму нинішньому стані Давід приносить і ще принесе багато користі українській команді.

Сотіріос Балафас не завжди проходить до "основи" ужгородців, але грек часто підсилює гру команди із лави запасних. Опорний півзахисник приїхав до Ужгороду із досвідом боротьби в Лізі Європи, де в складі "ПАОКа" провів 9-ть матчів та відзначився одним забитим м'ячем. За національну збірну своєї країни Сотіріос не грав, але пройшов школу юнацьких і молодіжних збірних команд. Те ж саме стосується і Дамієна Ле Таллека. Француз пограв за всі збірні Франції, окрім національної. Що стосується клубної кар'єри, то найкраще свої бомбардирські здібності нападник проявив у другій команді дортмундської "Боруссії" (12-ть голів в 30-ти матчах). Грав і в основному складі кривдника "Шахтаря", але закріпитись там не зміг (всього 4 матчі). До "Говерли" перейшов із "Нанта" і хоч поки що повністю своїм у Закарпатті Ле Таллек не почувається, в майбутньому француз має серйозні шанси стати основним нападником ужгородців. Питання лише в тому, чи готовий він залишить в Ужгороді навіть після вильоту в Першу лігу.

Мірко Райчевіча в "Говерлі", напевно, легіонером вже й не вважають. Бувають гравці, які не зважаючи на закордонний паспорт, віддаються грі за українську команду повністю і слугують прикладом для багатьох вітчизняних виконавців. Таким був Мілан Обрадовіч в "Металісті", Огнєн Вукоєвич – в "Динамо", а в "Говерлі" таким є Мірко Райчевіч, котрий, до речі, в цьому сезоні є кращим бомбардиром команди.

Багато користі приносять переможець Кубка АФК в складі узбекського "Насафу" Боян Малішіч та гравець збірної Вірменії Артур Едігарян. Обом футболістам не знадобилось багато часу для адаптації, своїми діями на полі вони доводять доцільність свого перебування в Ужгороді

Навесні з основного складу випав іспанець Джорді Лопес, який в складі "Севільї" здобував Кубок УЕФА. Однак в боротьбі за виживання його досвід може стати в нагоді.

В цілому, можна говорити, що в Закарпатті більш-менш зважено підходять до підбору виконавців із закордонним паспортом (від проколів, як то з першим японцем в українському футболі Ясухіро Като, не застрахований ніхто). Ті легіонери, які на даний момент числяться в "Говерлі", гармонійно доповнюють склад ужгородців і роблять його глибшим.

"Ворскла" (Полтава). Легіонерів у команді – 4

Панайотіс Лагос – лівий захисник/півзахисник (Греція – 9*), 1 млн

Арменд Далку – правий захисник (Албанія – 59), 1,5 млн

Йован Маркоські – центральний півзахисник (Сербія - 4), 700 тисяч

Ахмед Янузі – форвард (Албанія – 6), 1 млн

У "Ворскли", разом з "Іллічівцем", на даний момент найменше легіонерів серед всіх 16-ти команд української Прем'єр Ліги. При цьому, Йована Маркоські, Арменда Даллку та Ахмеда Янузі якось язик не повертається називати чужими. Перший провів у складі полтавчан трохи більше 180-ти поєдинків, показник другого перевалив за дві сотні, на рахунку третього – трохи менше 140-ка матчів. Просто таки гвардійські показники. З "Ворсклою" ці футболісти пережили як злети, так і падіння, як радощі, так і смуток і кваліфікація цих легіонерів давно всім добре відома. Чи зможе заслужити такого ж авторитету у Полтаві Панайотіс Лагос – зараз складно сказати. До переходу в "Ворсклу" Лагос грав тільки на батьківщині. Має досвід гри за збірну Греції, а це багато про що говорить.

"Ворскла" в дечому - унікальна команда. Майже без легіонерів у складі полтавчани добились феноменального як для себе успіху: перемогли в Кубку країни та пробились до групового етапу Ліги Європи. Зрозуміло, що в Полтаві ніколи не було і, напевно, й не буде ставитись питання щодо доцільності чи недоцільності ліміту на легіонерів. Команда користується послугами вітчизняних виконавців, а іноземці запрошують до "Ворскли" тільки перевірені і в невеликій кількості.

Панайотіс Лагос лише здобуває авторитет серед полтавських уболівальників / фото - Олег Журавльов

Така тенденція – не випадковість. В Миколи Павлова, який довгий час працював у Полтаві, а тепер будує нову команду в Маріуполі, є принцип – спілкуватись із футболістами без перекладача. Тому зрозуміло, звідки такий курс на українізацію. Очевидно, нічого не змінилось і після того, як Микола Петрович покинув Полтаву. Команда як і раніше майже обходиться без послуг імпортних футболістів, що дає можливість розкритись вітчизняним гравцям.

"Карпати" (Львів). Легіонерів у команді – 10

Мартін Богатінов – голкіпер (Македонія – 9), 900 тисяч

Іван Мілошевіч – центральний захисник (Сербія), 700 тисяч

Грегор Балажіц – центральний захисник (Словенія), 700 тисяч

Сімон Вукчевіч – правий півзахисник (Чорногорія – 32), 1,5 млн

Леван Кенія – центральний півзахисник (Грузія – 19), 600 тисяч

Семір Штіліч – центральний півзахисник (Боснія і Герцеговина – 7), 2 млн

Муртаз Даушвілі –центральний півзахисник (Грузія – 10), 800 тисяч

Арман Кен Елла – форвард (Камерун), 100 тисяч

Сергій Зеньов – форвард (Естонія – 21), 600 тисяч

Марселіньо – форвард (Бразилія), 100 тисяч

Футбольна команда "Карпати" являється гордістю Львова, але серед місцевих вболівальників знайдеться немало скептиків, які скажуть, що "Карпати" вже не ті, що були в минулому. Дійсно, раніше львів'-яни славились характером, патріотизмом в першу чергу. Цього їм не позичати і зараз, але все ж, в даний час ситуація така, що без легіонерської майстерності і підтримки, одного характеру місцевих виконавців буде замало для вирішення серйозних завдань.

У "Карпатах" багатенько футболістів з іноземним паспортом, але навряд чи команді слід за це дорікати. Навпаки, менеджмент "левів" може слугувати прикладом для багатьох клубів УПЛ. Львів'-яни із заздрісною регулярністю підписують кваліфікованих, перспективних, досвідчених легіонерів і що головне – за помірну ціну. Взяти тих же Левана Кенію, Семіра Штіліча, Муртаза Даушвілі. Футболісти дуже пристойного рівня. Кенію, який пройшов школу "Шальке", хотіли бачити в складі пітерського "Зеніта", Семір довгий час був провідним гравцем у польському "Леху", Даушвілі приглянувся львів'янам під час їхньої дуелі із грузинським "Зестафоні".

Балканський легіон "Карпат" – Мартін Богатінов, Іван Мілошевіч, Грегор Балажіц – цементує захист команди. Голкіпер Мартін Богатінов, наприклад, на початку своєї львівської кар'єри стикався з великими труднощами. Македонець не міг впоратись з хвилюванням і часто підводив команду у відповідальні моменти. Але зараз Мартін - №1 і почувається досить впевнено (хоча повністю від помилок йому позбутись не вдалось – ред.).

Карпатський Мессі - Леван Кенія / фото - Тарас Кузьменко

Покращились справи останнім часом і у Сергія Зеньова. Естонець вже дуже давно в "Карпатах", але не завжди витримував конкуренції. Після того, як Львів покинув Лукас, у Зеньова з'-явився шанс стати основним фланговим форвардом.

Цієї зими команда із Західної України придбала ще двох легіонерів – бразильця Марселіньо та чорногорця Сімона Вукчевича. Трансфер останнього можна порівняти з переходом Одонкора до "Говерли". Не так давно один з найперспективніших півзахисників виступав за португальський "Спортінг" та англійський "Блекберн". Вболівальники "Карпат" покладають великі надії на цього півзахисника і з часом стане зрозуміло, чи вони будуть виправданими. І є ще у Львові футболіст, який перебував у стані каталонської "Барселони". Арман Кен Елла ще про себе в Україні не заявив, але якщо його запросили в "Карпати", то очевидно, талант у хлопця є.

Можна ще згадати Леоніда Ковеля, Самсона Годвіна, Рошу Батісту, Борху Гомеса, Резвана Кочіша, Еріка, Даніло Авелара, Лукаса...- В переважній більшості іноземці ставали ключовими гравцями основи. Інша справа, що не завжди клубу вдавалось утримувати лідерів у своєму складі, хоча, можливо, не дуже і хотілось. Втім, констатуємо, що "Карпати" на даний час – команда, яку вже важко уявити без легіонерів.

"Арсенал" (Київ). Легіонерів у команді – 8

Велі Лампі – правий захисник (Фінляндія – 27), 500 тисяч

Майкл Одібе – центральний захисник (Нігерія – 1), 1,5 млн

Рафаель Дос Сантос – центральний захисник (Бразилія), 300 тисяч

Мілан Обрадовіч – правий захисник (Сербія – 7 матчів за збірну Югославії). 600 тисяч

Абейку Куансах – правий півзахисник/форвард (Гана), 400 тисяч

Пеле – центральний півзахисник (Португалія), 200 тисяч

Йонуц Мазілу – форвард (Румунія - 16), 900 тисяч

Домінік Адійя – нападник (Гана – 18), 700 тисяч

До недавнього часу київський клуб міг похвалитись інтернаціональним колективом, який демонстрував більш ніж пристойні результати. Та загальновідомі події кардинально змінили ситуацію. На сьогоднішній день зі старого складу залишається сім виконавців, та не кожен з них претендує на місце в основі.

Майкл Одібе не зміг закріпитися в "Дніпрі", а це говорить про те, що нігерійцю ще потрібно відточувати свою майстерність. Що дивує – так це те, що досі грає за "Арсенал" Домінік Адійя. Зі всією повагою до киян, але зараз це не та команда, з якою можна вирішувати серйозні завдання. Швидкий, мобільний, витривалий і тактично грамотний півзахисник/форвард виділяється на фоні багатьох своїх партнерів. Можливо, "Дніпро", в якого, як відомо, були теплі і взаємовигідні стосунки із керівництвом "Арсеналу", і звертав увагу на талановитого футболіста, але на даний момент конкуренція в команді Хуанде Рамоса дуже велика, тому Адійї важко було б закріпитись у складі дніпропетровців.

Йонуц Мазілу – перевірений боєць. Румун довгий час виступав саме за "Дніпро", де й зробив собі ім'-я. В "Арсеналі" нападник не завжди проходить до основного складу, однією з причин чого являються часті травми нападника. Серйозна травма завадила розкритись і Велі Лампі. Фін зіграв за "Арсенал" трохи більше 10-ти матчів, в яких, до речі, виглядав досить пристойно. Що стосується та Абейку Куансах, то ще Леонід Кучук характеризував африканця як дуже талановитого і здібного футболіста. Але клубна кар'єра в ганця поки що не складається. Переїхав Куансах до Києва з "Ніцци", де знову ж таки, основним гравцем ніколи не був.

Домінік Адійя спробує врятувати "Арсенал" від неприємностей
фото - Євген Колесник

За будь-якої іншої ситуації можна було б говорити, що й з трансфером Пеле "каноніри" прогадали. Але враховуючи, яка зараз в "Арсеналі" ситуація з кадрами – гравець молодіжної збірної Португалії, можливо, найближчим часом, і стане в нагоді тренерам команди.

Однозначно, буде корисним Мілан Обрадовіч. Досвідчений серб додаткових характеристик не потребує – грою за "Металіст" Мілан довів, що являється класним легіонером. Після того, як "Арсенал" покинув Максим Шацьких, саме Обрадовіч може стати лідером команди, прикладом для молоді, якої зараз в складі "канонірів" багато.

Наразі важко сказати, який напрямок селекції обере київський клуб після зміни керівництва. Але можна припустити, що засилля легіонерів в Києві більше не буде.

"Волинь" (Луцьк). Легіонерів у команді - 12

Валентін Ілієв – центральний захисник (Болгарія -19), 600 тисяч

Петр Занєв – лівий захисник (Болгарія – 16), 800 тисяч

Ванче Шиков – центральний захисник (Македонія – 20), 1,4 млн

Ян Масло – центральний захисник (Словаччина), 800 тисяч

Сілвіу Ізворану – центральний захисник (Румунія), 600 тисяч

Ерік Бікфалві - центральний півзахисник (Румунія), 1,4 млн

Саша Стевіч – центральний півзахисник (Сербія), 500 тисяч

Рамон Лопес – правий півзахисник (Бразилія), 600 тисяч

Абайомі Овонікоко – форвард (Грузія), 250 тисяч

Тьяго Шумахер – форвард (Бразилія), 500 тисяч

Душан Савіч – форвард (Македонія – 12), 600 тисяч

Даніель Суботіч – форвард (Швейцарія), 700 тисяч

В підписанні "Волинню" легіонерів можна спостерігати певну тенденцію. В основному, до Луцька їдуть футболісти з Балкан, в основному – захисного плану, з потужними габаритами, а також з Бразилії, також з відмінною антропометрією. Це зрозуміло, адже добре відомий стиль гри, який подобається Віталію Кварцяному і саме цей тренер привів до команди більшість із вищенаведених легіонерів.

Анатолій Дем'яненко теж поповнив склад легіонерами, але від вибраної лінії не відмовився. Ілієв, Бікфалві, Суботіч – органічно вписались в команду. Втім багато хто з креатур Кварцяного втратив довіру тренерського штабу.

Бікфалві проти Даушвілі / фото - Тарас Кузьменко

Якщо брати за основу два останні матчі "Волині" – проти "Шахтаря" і "Динамо" – то грали сім легіонерів. Даніель Суботіч – основний нападник команди. Раніше виступав за швейцарський "Базель", англійський "Портсмут", бельгійський "Зюлте-Вареген". Але найяскравіше проявив себе в Румунії, звідки й переїхав до України. Креативу луцькій атаці додають і Рамон Лопес та Ерік Бікфалві. Бразилець виступає за "Волинь", взагалі, з 2009-го року і за цей час зіграв за команду більше 70-ти поєдинків. Ерік Бікфалві свого часу досить успішно виступав у складі румунського гранда – "Стяуа", активно викликався під знамена молодіжної збірної Румунії, а от в національну команду пробитись так і не зміг.

Захисний балканський контингент у "Волині" – всі як на підбір. Петр Занєв, Ванче Шиков, Сілвіу Ізворану – захисники, які давно довели наставникам свою надійність. Раніше надійним вважався і Ян Масло, хоча зараз словак програє конкуренцію своїм партнерам.

Форвард Шумахер, кращі роки кар'єри якого пройшли в "Аустрії", вже давно не виступав за першу команду (бразилець гостро критикувався ще Віталієм Володимировичем). Екзотичний грузин Абайомі Овонікомо, очевидно, тримається в Луцьку на перспективу.

Останнім часом в пресі з'-явилась інформація, що у "Волині" проблеми із фінансуванням. Якщо це дійсно так, то не факт – що легіонери і далі продовжать свій виступ за команду. Хоча, якщо відверто, то деякими іноземними футболістами у Луцьку можна розставатись зі спокійною душею.

"Таврія" (Сімферополь). Легіонерів у команді – 9

Дамір Кахріман – голкіпер (Сербія – 4), 1,3 млн

Едуардо – центральний захисник (Бразилія), 400 тисяч

Сантос Селіо –центральний захисник (Бразилія), 500 тисяч

Аніс Буссаїді – правий захисник (Туніс – 22), 600 тисяч

Марін Любічіч – центральний півзахисник (Хорватія), 800 тисяч

Густав Свенсссон – центральний півзахисник (Швеція - 2), 1,2 млн

Марко Не – центральний півзахисник (Кот- д'-Івуар -1), 600 тисяч

Рубен Гомес – центральний півзахисник (Аргентина), 700 тисяч

Махач Гаджієв – правий півзахисник (Росія), 700 тисяч

Для "Таврії" легіонери - болюча тема. Після епопеї з Дмитром Селюком команді протягом двох років заборонили підписувати нових футболістів. Але слід шукати у всьому позитив. Можливо, після цього у Сімферополі будуть відповідальніше ставитись до запрошення іноземних гравців. Зараз Олегу Лужному доводиться боротися з обставинами. Кадрова ситуація кримчан чимось схожа на ситуацію в "Арсеналі" – кожен виконавець важливий. З 9-ти легіонерів, які числяться в клубі, зайвим не буде ніхто.

З приходом до "Таврії" Сергія Погорілого місце в основі втратив Дамір Кахріман, але це нормальне явище – конкуренція. Цікавий персонаж – Густав Свенссон. Це єдиний легіонер в УПЛ зі Швеції. Прийшов до України з турецького чемпіонату, а перед цим довгий час виступав в рідному "Ґетеборзі". Був основним осінню, але вибув на тривалий період у зв&lsquo-язку з травмою.

Бусаїді став одним з двох представників України на останньому Кубку Африки / фото Максим Напльоков

Центральних бразильських захисників – Едуардо та Сантоса Селіо – не можна вважати оплотом надійності, але для ротації складу і збільшення його глибини ці футболісти згодяться. Махач Гаджієв раніше виступав за махачкалінський "Анжи", але новій команді, яку будує Гус Хідінг, виявися непотрібним. У вересні 2012-го перейшов до "Таврії" і по сьогоднішній день зіграв за кримчан дев&lsquo-ять поєдинків.

Правий фланг оборони закріплений основним гравцем національної збірної Тунісу Анісом Бусаїді. Марко Любічіча та Рубена Гомеса важко назвати лідери "Таврії", але каші, в цілому, не псують.

Тож, легіонери в команді Олега Лужного зараз перебувають не на провідних ролях, але без них було б зовсім важко. І хто знає, за іншої ситуації, можливо, тренерський штаб наважився б на кадрову чистку. Але поки що сімферопольцям не до цього.

"Кривбас" (Кривий Ріг). Легіонерів у команді – 7

Уча Лобжанідзе – правий захисник (Грузія – 19), 1 млн

Саша Баліч – лівий захисник (Чорногорія – 3), 700 тисяч

Младен Бартуловіч – лівий півзахисник (Хорватія – 2), 1,2 млн

Мішель Бабатунде – лівий півзахисник/форвард (Нігерія), 500 тисяч

Даріян Матіч – центральний півзахисник (Словенія – 8), 700 тисяч

Іржі Єслінек – правий півзахисник/форвард (Чехія), 700 тисяч

Сергій Самодін – форвард (Росія), 900 тисяч

Майже всі легіонери "Кривбасу" відразу прижились в команді. Воно й не дивно. По-перше, легіонери ці, за винятком Бабатунде, із недалекого зарубіжжя, а по-друге, багато хто з них, прийшовши до "Кривбасу", вже був знайомий із реаліями українського футболу через виступи за "Дніпро".

Такими були Уча Лобжанідзе, Младен Бартуловіч, Сергій Самодін. Всі ці гравці стали лідерами криворізького колективу. Мішеля Бабатунде лідером поки що не назвеш, але в нігерійця інший статус. Швидкий, мобільний гравець став улюбленцем місцевої публіки, а зважаючи на юний вік гравця – є підстави вважати, що на нього чекає світле футбольне майбутнє.

Самодін та Бартуловіч - лідери нинішнього "Кривбасу" / Фото - Дмитро Білоненко

Саша Баліч прийшов до "Кривбасу" з хорватського "Інтера", але в Кривому Розі чорногорцю поки що дуже складно конкурувати за місце в "основі". За послугами до Іржі Єслінека та Даріана Матіча тренери криворізької команди звертаються постійно, хоча й не можна сказати, що ці футболісти являються незамінними фігурами у криворізькому футбольному колективі.

В цілому ж, в складі "Кривбас" виступають досить досвідчені та кваліфіковані гравці, з якими можна вирішувати високі турнірні завдання. Єдина проблема – їх статус. Постійна оренда не сприяє високій мотивації. Якщо лідерам криворізька команди завжди дає бій, то на аутсайдерів запалу не вистачає. Можливо, якби клуб підписував з легіонерами постійні контракти, результати були б зовсім інші.

Далі буде..